Я можу!

Вчимося долати труднощі!

Присвячується людям, які сіють в наших душах сумніви.

Ми всі такі різні чи ні? Комусь достатньо необережного слова, щоб похитнути впевненість в собі, хтось бореться до останнього, незважаючи на труднощі, але до кожної з нас рано чи пізно приходить ця зрадницька “а чи зможу?” Ви скажете, що це голос здорового глузду, але ні, тоді б питання звучало по-іншому (див.нижче)
Чому здорові розумні гарні жінки сумніваються в успіху своїх починань?

 

Чому страшно:
– змінити роботу?
– відмовитися від відносин, які не тішать?
– переїхати в місто своєї мрії?
– навчитися водити машину?
– побудувати здорове гарне тіло?
– стати депутатом?
Та хіба мало … Цілі можуть бути банальними або неординарними, але головна перешкода на шляху до них, а часто і єдине – невпевненість в своїх силах.
Можна багато розповісти про причини, про гендерні стереотипи, про побутовому чоловічому шовінізмі, про традиційні помилкаи і я розповім пізніше))))))

Зараз хочу сказати головне – ви можете! Ми можемо! У цьому можна бути абсолютно впевненими, немає причин для сумніву.
А голос здорового глузду звучить по-іншому – “як саме я це зроблю?” Ось тут, звичайно, треба потрудитися, з неба падають тільки опади, та й ті не тоді і не такі, як нам заманеться. Дорогу здолає той, хто йде.
Дозволяючи собі йти, ми говоримо “ні” не тільки своїм сумнівам, а ще й людям, які за ними стоять. В силу своїх помилок або зі злого наміру вони підточують нашу впевненість, позбавляють сил. Чому я присвячую ці рядки їм? Це просто данина співчуття до когось, хто ось-ось буде забутий або як мінімум позбавлений права голосу)))))))
Далі буде…