Subaru Open Cup 2010 “Гепард”

Subaru Open Cup 2010, третій этап, «Гепард», м.Чернігів, 4-5 вересня: спогади))) (by Iriska)

open cup start
Останні дні перед новими пригодами, а згадуються чомусь минулі 🙂

Початок вересня, прекрасна погода, місто в якому ніколи не були. Давно вирішено – Чернігів їдемо. У передчутті нової гонки, яку довго чекали … На подив спокійне приготування: коня – до лікаря(СТО) на перевірку, діагноз – здоровий. І все! – ні тренувань, ні навіть обговорення що і як 🙂

Ура, в дорогу!

Все як завжди, виїзд через 2 години після запланованого, тому як паровоз 🙂 їдемо не одні, зустрічаємося на виїзді з міста, стоїмо всіх чекаємо 🙂 Дзвінок від дядька Михайла з Дімою – проблема з житлом: того про який домовлялися немає, сидимо ось шукаємо. Сумно, але не біда, готелі є.

Ніна з ангіною, Ваня не виспався … Стартуємо … В голові колони, той, хто їздити спокійно не вміє від природи … Тому летимо, іноді злітаємо … дорога, дорога ужасть 🙁 Йдемо з київської траси, потрапляємо на відмінну рівну дорогу, практично без ям – 4 машини, зоряне небо і більше нікого 🙂
А ось і Ніжин, 3 ранку, до місця прибуття всього нічого, тут вже близько … «Голова» вирішує в об’їзд – дивно адже об’їзної нема, але віримо, тому що жодного разу тут не були … Їдемо і тут починаються пригоди , на жаль вельми плачевні – дтп … божевільних 4 години з лікарнею, даі і відправленням машини евакуатором до Харкова …… ..

Здавалося б, найгірше позаду, але не тут-то було … Зачароване місце, ламається інша машина – вирішено тягнути до Чернігова. Їдемо знову незрозумілими шляхами, gps відмовляється показувати правильну дорогу, їдемо на “вгадай куди нам” 🙂

in my car
7:45 Чернігів, площа … з 8 ранку админка і Техком. Сергій кидає Сітрік і їде з Зулею до Києва за запчастинами … тим часом проходимо адмінку, хтось навіть тех кому. Машина розібрана чекає детальки, 14:00 старт першого авто, хлопці повертаються близько полудня … Машина збирається за 10 хвилин – тех кому.

пфух …

але непогано було б і речі вивантажити … вирішено – селимося в готель, кидаємо речі і тому на площу …

стартова відомість, легенда, корнет, старт – полетіли 🙂

далі все легко вже – ідеальна легенда, прості переїзди, правда скасування одного СУ – не заплутатися б 🙂 але нічого попереду з СУ розташованих поруч, з одними і тими ж переїздами. Тренувальні заїзди попереду і все б воно нічого … але відремонтований цитрамон, наполегливо відмовляється їхати – прикро, стільки старань і все в порожню 🙁
автоспорт
Що ж, на те він і спорт …

Тренуємося – 2 спринта і ліс (йахуууууу !!!). Ліс – стільки емоцій 🙂 Асфальтова доріжка між дерев – стрррррашно проте – круті 6-ки зі спусками вниз і деревами в повороті … Але яке ж задоволення проїзджати його – це не передати словами … фух …

День тривалістю 36 годин добігає кінця – дражнимо лісом тих, хто його, на жаль, не їде, і їдемо в готель – душ, їжа, трохи алкоголю і спати …

Другий день як в тумані – відіспатися звичайно не вдалося, переїзди знайомі, нерви і адреналін тільки на СУ. День пролітає швидко – все, кінець, чекаємо результатів … Їдемо в готель, спимо, жуємо, спілкуємося. Пілот солодко спить перед далекою дорогою …

дзвінок:

– Ви де?
драйв
– В готелі. Зуля спить 🙂

– Чому досі не тут? Результати вивісили.

– Ну і що там?

– Ви треті!

– Гаразд вам, знайшли час жартувати!

– Так, буди і швидко сюди!

Пішла будити 🙂 Таке пробудження Зулі подобається, навіть якщо це і прикол))) хм, записано, будемо знати 🙂

Їдемо, але поки не віримо тому, що сказали …

Приїжджаємо, дивимося – урааааааааааааааа !!! таки правда! Ось він, перший кубок, ось вона довгоочікувана перемога

Нагородження …

Шампанське з кубка …

… І в дорогу дорогу додому, звичайно ж знову з пригодами 🙂 З заїздами в поля і взагалі незрозумілою дорогою … Будинки вже під ранок … Душ, 2 год сну і на роботу …)))
 

Ірина Вільчинска, дргий пілот, штурман